Я думав, Бог мене не любить...

Я думав, Бог мене не любить,
Я думав, Бог на мене злий ,
Бо наркоманив , жив облудно ...
Ну хто полюбить ось таких?

Одного разу разом з другом
Пішли в гуртожиток "стрілять",
В студенток, у новоприбулих
Пішли ми гроші "позичать".

В одній з кімнат звучить відмова,
Сказали завтра щоб прийшли.
Ми ж до такого не готові!
Це що ж задумали вони?!

Ми завтра знову йдем "на справу".
Відкрили двері, бачим стіл,
На ньому торт, солодкі страви.
Не віримо очам своїм!

Нас так ніде не зустрічали,
Та й в гості нас ніхто не звав...
А тут турботу проявляли
І людяність до грішних, нас.

Дівчатка віруючі були
І про Христа розповіли.
Ми ж не лише солодке їли,
Ми спілкувалися з дітьми

Великого Живого Бога-
Таке тепло, така любов!
Так в цих дівчатках незнайомих
Мені відкрився вперше Бог!

Так вперше я побачив Бога
В очах дівчат, у їх словах.
До цього я такого тона
Не чув до себе аж ніяк...

"Якщо вони нас не прогнали
І навіть добрими були,
То може в Бога не ненАвисть,
Можливо любить теж мене?

Якщо дівчатка такі щедрі,
То може й Бог не дуже злий?
Можливо Він Бог милосердний?"-
Я Господа відчув таким...

З тих пір ми вже не зустрічались,
Я до цих пір про них не чув.
Життя штормило і кружляло
І гріх мене ледь не зігнув.

Я захворів і напів мертвий
В собі подумав:" Це кінець!
Я грішник! Я достойний пекла!
Не пустить в рай таким Творець!

Таким не хочу помирати!
Єдиний шанс мій -це Ісус!
За Нього буду я триматись,
А з Ним і вмерти не боюсь!"

В ту ніч моя температура
За 40 більшою була.
Та я не вмер! Господь рятує
Всіх, хто Йому ввіря життя!

Я вижив, я пішов до церкви,
З тих пір за Господом іду,
Він береже мене від смерті,
Він поруч, де б то я не був!

Пливуть роки,я сам вже тато
І людям свідчу про Христа,
Його я славлю під гітару,
Він мій Господь, моє життя!

В молитві часто прошу в Бога,
Щоб зустріч нам подарував
З Його донькАми, через кого
Я Бога доброго пізнав.

Бо так подякувати хочу
Дівчаткам щиро за тепло,
За те, що дією простою
Явили нам любов Його!

Можливо Бог здійснить молитву
І я подяку їм складу,
Що через їх серця великі
Нас пригощав тоді Ісус!
(Автор Надія Горбатюк, історія життя брата Сергія з Донецької області)

Я думав, Бог мене не любить...Поэзия

Я думав, Бог мене не любить...

Я думав, Бог мене не любить...
Поэзия